- передоручення
- [пеиреидоуру/чеин':а]
-н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
передоручення — я, с. Дія за знач. передоручити … Український тлумачний словник
передоручення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
цесія — ї, ж. 1) Передоручення своїх прав на що небудь іншій особі, установі. 2) У міжнародному праві – передача території однієї держави іншій за угодою між ними … Український тлумачний словник